виключний — [ви/кл учнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
виключний — прикметник … Орфографічний словник української мови
виключність — ності, ж. 1) Властивість за знач. виключний 1). 2) Те саме, що винятковість 2) … Український тлумачний словник
виключно — 1) Присл. до виключний 2). 2) у знач. видільно обмежувальної част. Тільки, лише … Український тлумачний словник
ексклюзивний — а, е. 1) Єдиний в своєму роді. 2) Що належить лише одній людині, колективу. 3) Виключний, який розповсюджується на обмежене коло предметів, осіб. •• Ексклюзи/вне інтерв ю/ інтерв ю, дане лише одному журналісту або спеціально для певного… … Український тлумачний словник
ексклюзивний — Ексклюзивний: замкнутий, відокремлений, відособлений, обраний [29] що виникає один з одного [36] винятковий, виключний [35] … Толковый украинский словарь